Наші Герої
БУГЕРЧУК ДМИТРО РУСЛАНОВИЧ
Дата і місце народження: 06 грудня 1991 року, в
с.Оринин, Кам’янець-Подільського району,
Хмельницької області.
Дата і місце загибелі: 14 листопада 2022 року,
поблизу населеного пункту Яковлівка
Бахмутського району Донецької області
Звання: старший сержант
Посада: командир стрілецького відділення стрілецького взводу, стрілецької роти, стрілецького батальйону військової частини А 4267
Навчався: закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського на-ціонального університету ім.Івана Огієнка.
Сімейний стан: одружений, двоє дітей, 8-річна донечка і 6-річний син.
Обставини загибелі: загинув під час артилерійського обстрілу завданого війсь-ковими формуваннями російської федерації, отримавши поранення не сумісні з життям.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Оринин Кам’я-нець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: інформація відсутня
БУЖІЄВСЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
народився 10.01.1983 року в с.Оринин, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Мати Бужієвська Людмила Іванівна
Батько Бужієвський Володимир Михайлович.
З 1989 року по 2000 рік навчався в Орининській
середній школі.
Після закінчення школи навчався в Балинському ВПУ № 36, отримав професію водія.
Служив в армії.
В 2005 році одружився –дружина Бужієвська Вікторія.
Двоє дітей: син - Бужієвський Назар – 2006 року народження
Дочка -Бужієвська Крістіна – 2013 року народження.
Працював на приватному підприємстві в Оринині.
29 серпня 2022 року Бужієвський Юрій Володимирович став на захист державного суверенітету та територіальної цілісності України
Звання: солдат
Посада: гранатометник І аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону
Підрозділ: в/ч А 4350
Дата і місце загибелі: 14.12.2022 року
Донецька область м.Бахмут
Обставини загибелі: Загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, в результаті обстрілу з РПГ з боку противника.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку, відповідно до Указу Президента України 3 листопада 2023 року солдата Бужієвського Юрія Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
ГЕЛЕВЕРЯ ПАВЛО ЄВГЕНОВИЧ
Народився 24 лютого 2004 року в м. Золоте, Попаснянського району, Луганської області.
Мати Гелеверя Ольга Ярославівна
З 2009 по 2018 рік навчався в Золотівській ЗОШ І-ІІ ступенів № 7.
З 2018 року по 2021 рік навчався у Золотівському професійному ліцеї за професією «Електрослюсар підземний». Працював на шахті. З початком війни переїхали на Закарпаття, а через три місяці (у липні 2022 року) – у с.Залісся Перше Орининської сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Працював на підприємстві ТДВ «Кам’янець-Подільський завод «ЕЛЕКТРОН».
Сімейний стан: неодружений
24 березня 2023 року потрапив до армійських лав. Після місяця навчань в Ужгороді потрапив до 10-ї штурмової бригади в Черкаській області.
Звання: солдат
Посада: рядовий піхоти
Дата і місце загибелі: 06 липня 2023 року, поблизу м. Бахмут Донецької області
Обставини загибелі: загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок вибуху тіло солдата розірвало на шматки.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с. Залісся Перше Орининської сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
ГОРНИЙ ОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ
Народився 02.04.1982 року с.Оринин, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Мати: Горна Тетяна Вікторівна
Батько: Горний Віктор Володимирович.
Навчався в місцевій школі, а потім – у
Балинському ВПУ № 36, отримав
спеціальність водій.
У 2000 році служив в армії на Одещині,
здобув військову спеціальність «Стрілець» і звання – сержант.
Сімейний стан: розлучений.
Син - Горний Максим 2005 року народження
До 2012-го року займався підприємницькою діяльністю на Кам’янеччині.
З 2017 року проживав у м.Києві, мав власну справу.
Бойовий шлях Олега Горного розпочався у знаменитій 128 гірсько-штурмовій бригаді.
Звання: сержант
Посада: командир кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону
Підрозділ: в/ч А1556
Позивний – «Гном»
Дата і місце загибелі: 06.10.22 року, поблизу с.Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області
Обставини загибелі: загинув під час артилерійського обстрілу поблизу с.Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області, отримав несумісне з життям руйнування тканин та внутрішніх органів. Дія вибухової хвилі та осколків, інші комбінації розтрощення, які включають декілька ділянок тіла ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: інформація відсутня
Гуменюк Олег Вікторович
народився 31 серпня 1996 року, в с.Оринин,
Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Мати Гуменюк Аліна Станіславівна
Батько Гуменюк Віктор Афанасійович
Брат Гуменюк Андрій Вікторович
У 2003 році навчався у 1 класі Орининської
школи – інтернат I – III ступенів
З 2004 року родина переїхала на Довжок.
З 2004 по по 2013 рік навчався у Кам'янець-Подільській
загальноосвітній школу №11 (нині гімназія №4).
Далі проходив вишкіл у школі поліції в Рівному.
Після навчання повернувся на Кам'янеччину, пішов у патрульну поліцію.
З листопада 2016 року по квітень 2018 року - стрілець - санітар військової частини
А 1241. Строкова військова служба.
З 2021 року ніс службу в Чернівцях у територіальній обороні.
Сімейний стан: одружений.
Дружина Гуменюк Маріна, Донька - Гуменюк Аміна 2022 року народження.
26.02.2022 року Гуменюк Олег Вікторович був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, відповідно до указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р.
Військову службу проходив у військовій частині А7185(102 окремий батальйон 107 бригади ТРО).
Звання: солдат
Посада: водій- санітар, особистий номер 3530708657.
У бойових діях брав участь з 06.09.2022 року спочатку на території Харківської області, а з червня 2023 року на території Донецької області (район Бахмута). Разом з бригадою звільняв окуповані території Харківщини та захищав Донеччину. На рахунку Олега Вікторовича десятки життів врятованих та повернених до життя побратимів.
Крім надання медичної допомоги, Олег брався і за ремонт автівок, бо ж ще з 14 років навчився кермувати.
Дата і місце загибелі: 15 листопада 2023 року в районі населеного пункту Богданівка Донецької області.
Обставини загибелі: о 9 год 40 хв в районі населеного пункту Богданівка Донецької області група, у складі якої перебував Олег Вікторович, потрапила під обстріл. Удар FPV дрона він прийняв на себе захистивши своїх побратимів, які отримали поранення. На жаль, множинні вибухові поранення грудної клітки, живота та нижніх кінцівок Олега Вікторовича виявилися несумісні з життям
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Оринин Кам’я-нець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: нагрудний знак « Учасник Бойових Дій» військова частина А5509.
ДУБОВИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
Дата і місце народження: 20 лютого 1974 року, в
с.Ріпинці, Кам’янець-Подільського району,
Хмельницької області.
Дата і місце загибелі: 03.03.2023 року,
Донецька область, Покровський район, с.Веселе
Звання: солдат
Посада: стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А 4007
Навчався:
Сімейний стан: неодружений
Обставини загибелі: вибухова травма, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків загинув під час артилерійського обстрілу завданого війсь-ковими формуваннями російської федерації, отримавши поранення не сумісні з життям.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Ріпинці Кам’я-нець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: інформація відсутня.
Завальнюк В'ячеслав Вікторович
Завальнюк В'ячеслав Вікторович
Народився 9 грудня 1990 року, в селі Ріпинці, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області.
Мати: Завальнюк Ольга Василівна
Батько: Завальнюк Віктор Михайлович
З 1997 року по 2006 рік навчався в Ріпинецькій школі. Після закінчення школи у 2006 році пішов здобувати професію «Автокранівника» до Кам'янець–Подільського професійно-технічно-го училища номер «6».
2008 році призваний до лав Збройних Сил України, у військову частину «ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНИХ СИЛ», яка розташо-вана у селищі Озерне, що на Житомирщині .
Сімейний стан: не одружений.
Після армії працював у м.Києві водієм.
2014 року В'ячеславові прийшла повістка з військкомату, і 3 травня він без вагань пішов захищати Україну.
Звання: Рядовий
Посада: Водій
Дата і місце загибелі: 27 жовтня 2014 року, селище Станиця Луганська.
Обставини загибелі: загинув від кулі снайпера під час обстрілів.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі села Ріпинці, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області.
Нагороджено: Завальнюка В'ячеслава Вікторовича орденом «імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО» 2 ступеня (посмертно)
ЗВАРИЧ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ
Народився 14 серпня 1989 року, в
с. Залісся Перше, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Мати - Хапіцька Марія Олександрівна
У 2004 році закінчив Залісько-1 ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Навчався в Балинському училищі за професією «Електрозварювальник».
До 2019 року працював у лісництві. З 2021 по березень 2023 року працював на АЗС UPG оператором.
Сімейний стан: неодружений.
03 квітня 2023 року був мобілізований. Службу проходив у частині А 2120
Звання: солдат
Посада: Снайпер - стрілець
Дата і місце загибелі: 13 червня 2023 року в населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Обставини загибелі: загинув під час обстрілу при виконанні бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини внаслідок поранення не сумісного з життям.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Залісся Перше Орининської сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмель-ницької області.
Кисилівський Володимир Петрович
Народився: 9 листопада 1978 року в селі Ріпинці
Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Мати: Кисилівська Людмила Миколаївна
Батько: Кисилівський Петро Григорович
З 1985 року по 1993 рік навчався в Ріпинецькій школі.
Після закінчення школи у 1993 році пішов здобувати
професію електрика до Кам’янець-Подільського
Сільськогосподарського технікуму, закінчив у 1997 році.
До лав Збройних Сил України не був призваний.
Тривалий час працював за фахом Електрика в Кам’янець-Подільському РЕМ.
Сімейний стан: Одружений
Дружина: Кисилівська Вікторія Володимирівна
Донька: Кисилівська Олександра Володимирівна
24.12.2022 року був призваний на військову службу Лубненським РТЦК та СП Полтавської області – водієм радіотелефоністом.
30.06.2023 був відправлений на лікування «Закрита травма грудної клітини, перелом 4,5 ребра з права»
Дата і місце загибелі: 26.11.2023 помер в Кам’янець-Подільській міській лікарні «гострий інфаркт міокарда»
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі села Ріпинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
КІНЦ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
народився 17 .11.1979 року в м.Звожин
(Чехословаччина) в сім'ї військових.
Мати - Кінц Тамара Анатоліївна
Батько - Кінц Володимир Антонович
З 1994 року по 1996 рік навчався в Донецькому ліцеї з посиленою військово – фізичною підготовкою
ім.Берегового.
З 2000 року по 2004 рік проходив службу на різних посадах в м. Донецьк.
З 2006 року по 2008 рік – Подільський державний аграрно – технічний університет, факультет військової підготовки, диплом магістра.
З 2004 року по 2017 рік начальник сектору цивільного захисту міст Краматорськ і Допропілля.
З жовтня 2018 року - начальник 9 Державного пожежно – рятувального загону ГУ ДСНС України в м.Покровськ Донецької області.
Сімейний стан: Одружений. Двоє синів.
Дата загибелі: 13.08.2023 року.
Обставини загибелі: 07 серпня 2023 року під час ліквідації наслідків об-стрілу в м.Покровськ отримав сліпе осколкове поранення грудної клітини, правосторонній гемопневматорекс, опіки 1-2 ступеня тулуба та обох верхніх та нижніх кінцівок.
Віталія Кінца госпіталізували до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова Лікарі майже тиждень відчайдушно боролися за його життя. 13 серпня Кінц Віталій Володимирович помер.
Місце поховання: поховали Героя на місцевому кладовищі в с.Оринин Кам’я-нець-Подільського району Хмельницької області.
Нагороджений: Указом Президента №583/2023 з нагоди дня рятувальника України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у забезпеченні ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану, сумлінне та бездоганне виконання службового обов’язку полковника служби цивільного захисту Кінца Віталія Володимировича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
КОМЕНДАНТ КОСТЯНТИН ВІТАЛІЙОВИЧ
Позивний – Батя
Народився 29.06.1977 року в м.Шахтарськ
Донецької області.
Мати Комендант Світлана Антонівна
Батько Комендант Віталій
Закінчив місцеву школу.
Навчався в училищі, здобув фах електрослюсара.
Працював на шахті.
Служив в армії у Запоріжжі.
Працював охоронцем у банку.
Сімейний стан: Дружина та двоє неповнолітніх дітей –
донька Софія та син Марк.
У 2014 році Комендант Костянтин Віталійович уклав контракт із ЗСУ.
Військовослужбовець 48 інженерної бригади
Звання: штаб-сержант
Посада: сержант із матеріального забезпечення інженерно-саперної роти
Підрозділ: в/ч А 4568
Дата і місце загибелі: 13.05.2022 року, в селі Новосілка Донецької області
Обставини загибелі: Потрапив під артилерійський обстріл та отримав поранення несумісне з життям в селі Новосілка Донецької області. 13 днів боровся за своє життя, але на жаль смерть здолала його.
Місце поховання: похоронений на кладовищі с.Ліпляве Канівського району, Черкаської області
Нагороджений: нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ, ІІ ступеня (посмертно).
Крищук Роман Іванович
Народився 8 квітня 1986 року в Кам’янці-Подільському.
У 1992 році пішов у перший клас ЗОШ №4. Після 11 класу в 2003 році
вступив на історичний факультет
Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка,
який успішно закінчив у 2007 році.
Сімейний стан: Одружений,
дружина Катерина. Син - Богдан 2016 р.н.
У червні 2022 року Романа Крищука
мобілізували до лав Збройних Сил України. Мужній воїн проходив військовий вишкіл на Миколаївщині у 79 окремій десантно-штурмовій бригаді. Після навчань відразу поїхав на фронт.
Звання: солдат
Посада: гранатометник
Обставини загибелі:
24 лютого поблизу Мар’їнки Донецької області під час виконання бойового завдання прийняв свій останній бій мужній воїн гранатометник Крищук Роман Іванович.
Місце поховання:
Похоронили Крищука Романа Івановича 4 березня на місцевому кладовищі села Кадиївці Орининської сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Найдьонов Владислав Юрійович
Народився Найдьонов Владислав Юрійович
11 вересня 1999 року у с.Дерев'яне, там вперше
сів за шкільну парту. А відразу після закінчення
школи вступив у професійно-технічне
училище № 6, що в Кам'янці-Подільському.
Мав дар писати вірші, дуже любив пісні.
Після училища Владислав відслужив в армії.
Сімейний стан:одружений, дружина Анастасія,
син Ростік 2021 р.н.
Влітку 2023 року Владислава мобілізували.
Проходив навчання у Великобританії. По приїзді з-за кордону старшого снайпера відразу кинули у найгарячіші точки на Куп'янському напрямку. Не дивлячись на молодість, Владислав був надійним і відважним воїном, користувався неабияким авторитетом серед побратимів.
Звання: солдат
Посада: старший снайпер десантно- штурмового взводу
Дата і місце загибелі:
7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Куп'янського району Харківської області, боронячи Україну від російських загарбників, загинув Найдьонов Владислав Юрійович.
Місце поховання:
15 вересня 2023 року поховали Героя на місцевому кладовищі в селі Кадиївці Орининської сільської ради Кам’янець – Подільського району Хмельницької області.
Цуцман Юрій Сергійович
народився 15 серпня 1994 року на Віньковеччині. Дитячі та юні роки його минули тут, на території нашої громади. Тут він відвідував дитячий садок та ходив до школи.
Після закінчення школи вступив до Барського автомобільно-дорожнього коледжу. Згодом продовжив навчання в Кам'янець-Подільському державному аграрному університеті. Здобув вищу освіту.
Сімейний стан: одружився у 2022 році, дружина Мирослава
В травні 2022 Юрій був призваний до Збройних сил України. Направлений в академію сухопутніх військ, де проходив навчання. По закінченню був розподілений до 93 окремої механізованої бригади.
Звання : лейтенант
Посада: командир механізованого взводу 7 механізованої роти
До останнього дня Юра нікому не зізнавався, що він на Донеччині.
Дата і місце загибелі: 20 вересня 2022 року в бою під Соледаром Донецької області Юрій загинув.
Місце поховання: Поховали Героя на місцевому кладовищі в селі Кадиївці Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Нагороджений: орденом «За мужність III ступеня» ( посмертно).
МАК ВАСИЛЬ РОМАНОВИЧ
Дата та місце народження:
28 серпня 1999 року в с.Ріпинці, Орининської ТГ
Дата і місце загибелі:19 червня 2024 року,
поблизу населеного пункту Стариця
Чугуївського району Харківської області
Звання: солдат
Посада: номер обслуги механізованого
відділення механізованого взводу механізованої
роти механізованого батальйону військової
частини А 4667
Навчався: в Ріпинецькій та Орининській загальноосвітніх школах, Кам’я-нець-Подільському професійно-технічному училищі.
Служба у ЗСУ: вперше призваний на військову службу 6 червня 2019 р. Останнім місцем служби була в/ч А4667. 19 червня 2024 р. зник безвісти після мінометного обстрілу противника в Харківській області.
Працьовитий, товариський, хоробрий і витривалий. Він був хорошим, спокійним, щирим хлопцем, надійною опорою для родини.
Сімейний стан: одружений.
Обставини загибелі: загинув під час мінометного обстрілу противника поблизу населеного пункту Стариця
Чугуївського району Харківської області
Місце поховання: поховали Героя у с.Бриїлів Вінницької області.
Нагороджений: інформація відсутня
КШЕМІНСЬКИЙ ВАДИМ ВІКТОРОВИЧ
Дата та місце народження:
06.02.1995 року в м.Кам’янець-Подільський
Дата та місце загибелі: у вересні
2023 року в бою за населений
пункт Кліщіївка Донецької області
отримав важке поранення.
Помер 23 лютого 2024 року в лікарні так і не прийшовши до свідомості
Навчався у Кам’янець-Подільському професійному училищі № 14, де здобув спочатку освіту дизайнера вітрин, а згодом - повара.
Служба в ЗСУ: З 2014-2017 роки служив за контрактом в зоні проведення АТО.
В грудні 2022 року Вадим був призваний до Збройних сил України. Направлений у Волинську область навчатися на зенітника. Після 8 місяців навчання був розподілений до 42 окремої механізованої бригади.
Сімейний стан: не одружений
Звання :солдат
Посада: солдат-зенітчик
Місце поховання: Поховали Героя на місцевому кладовищі в селі Кадиївці Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області.
Нагороджений: орденом «За мужність IIIступеня» ( посмертно).
ЄЛЕТЕНКО ВАДИМ СЕРГІЙОВИЧ
Дата народження:
11 вересня 1989 року народження
Дата загибелі:01 серпня 2024 року
Звання: поліцейський взводу №1 роти №2
батальйону поліції особливого призначення
(стрілецького) ГУНП в Донецькій області
старший сержант поліції
Вадим Єлетенко - родом з села Ярова на Лиманщині. Свій шлях в органах внутрішніх справ розпочав у 2009 році.
Старший сержант поліції служив сумлінно та віддано до останнього дня свого життя. Він прагнув надавати відсіч ворогу, але раптова хвороба обірвала його шлях.
Колеги відгукуються про Вадима як про справедливого, відповідального та завжди готового прийти на допомогу товариша.
У правоохоронця залишилися батьки, брат і 11-річна донька.
Місце поховання: поховали Героя у с.Оринин.
